Веду дневник и в твиттере тоже. Написал. Писал на украинском. На русском не писалось. Хотел спрятать здесь под спойлер (все-таки русскоязычный сайт), но не нашел как это сделать. Так что .. вот... Завтра с гугл-переводчика выложу на русском - не плохо переводит.
]Поки чекаю на групу маленький тред про покинутість. Всі знають слово покидьок. Так. це воно. Це той. кого кинули батьки увагою та любов'ю і вин такий виріс - покидьок. Не нормальний. Не такий як всі. Звір. Як я. Ну годі.
Покидання в мене - це не брак любові. Це не недостача. Може бути любов. але я пам'ятаю, спрямовані дії, які розривали мій емоційний зв'язок з матір'ю, батьком. "ИДИ ОТСЮДОВА! ВИДЕТЬ ТЕБЯ БОЛШЕ НЕ ХОЧУ!!! НЕ НУЖЕН ТЫ МНЕ"""". Ї В СЕРЕДЕНІ ВСЕ ПЕРГОРТАЄТСЯ. ВСЕ рветься, у вухах болить, і Небо стає сірим. і світ обертається не у ту сторону, і смокче у животі. і стає погано - роздосовано. Те, що має кохати та любити, аж поки дитина не стане дорослою, живити Силою своє чадо, воно одвертається, і чадо чахне. Бо любов - це як сонце для квітки, ніби ніхто не зна, що воно таке, руками не можна доторкнутися, а без Сонця квітка загине. Загине і без любові людина, людське дитинча. І саме у покиданні --нє -нє-нє -не припиняється подача любові, при покиданні травмується здатність дитини приймати любов - вірити, що вона достойна любові. і якщо любов матері повертається, дитина вже не вірить, що все буде добре. Вона перелякана, що потік любові може знову перерватися і хоче гарантій.. їй боляче.. і тут починається оця фігня, яка видна - ревність, залежність, догоджання, прихована злість, відкрита злість, ненависть і багато чого. Багато, дуже багато чого. І є така закономірність, що дитина яку кинули, вона автоматично відтворює ситуацію, у якій її знову кинуть. Ну так стається. Так складається. як не крути. І ос її кидають. Я не п'., не курю, але жінки кидають. Я пашу як проклятий. я роблю за трьох (дійсно, після звільненні найняли електрика, пів ставки адміністратора віддали, віддали пів ставки завхоза, віддали іншому пів ставки водія, а інженером-енергетиком я там так і лишився - вони приліпили мої ліві документи, бо в них підстанція, і треба. щоб був інженер у штаті) - так от, за це все я отримував менше, ніж прибиральниця на НАШІЙ РЯБІ, і мене гондонив. гондонив щодня ... рідний дядько - брат мого брата – шеф - охуєть!!!! тому що це-покидання. Він покидав мене. Покидаючи, є особливий вид социопатів, вони відчувають насолоду та вєлічіє. А .. в мене, оця, дурна - пресловута потреба відтворювати цю ситуацію - покидання. Мені також приходилося покидати. Відчуття таке, ніби я царюю. В мене є великий вольовий ресурс правити жалкою людиною. яка у мене в залежності, і я відчуваюсь круто, тому що можу впливати на її психічні реакції. Скажу. що більше любити не буду - вона в сльози .. і я такий поважний від своєї сверхздатності. І коли мене життя обісре. і я такий приходжу в гуртожиток з ненавистю, роздушений. і там - вона - ластиться до мене всією душою, посміхається, випромінює почуття, і раптом. щось зробить те. що ломає моє вже зламане відчуття упевненості, мені стає боляче. і я хватаюсь за чарівну пілюлю - я покидаю жінку, у якій відтворюється ситуація до покинутості і насолоджуюсь своїм вєлічієм. Отаке у мене було, і мабуть, соціопати відчувають те саме. Буду закруглятися. бо групи вже точно не буде, і напишу. що ще є тема покинутості від долі. ПО факту, все лихо, що я мав, все воно було у відтворені покинутості. Покидання у дитинстві - це не тільки коли не дали на морозиво просто тому. що хотіли насолити та самоствердитись. покидання є тотальне - коли не бажана дитина. коли ми у трьох з молодшим сином. а старший в нас придурок, і роками до нього відносимось, як до придурку - а що, - сам віноват. Саме таке тотальне покидання, гадаю, призводить до невдач. І я, по законам всесвіту, відтворюю ситуацію покинутості - в мене немає друзів, в мене не було роботи, я живу у матері. тому що боюся, що сталося покидання - та лавина лиха. яка зруйнувала мій апарат сприйняття любові і упевненість, що мені є місце на землі і жити поруч з мамою - то підсвідомо гарантія, що вона поруч, то підсвідома потреба у компенсації тієї любові. яку втратив. НЕ любила. то хай поруч буде як заручниця, і лататиме в мені діру, яку пробила і пробиває далі. Хай Бог милує комусь так жити..
навіть, у тому. що ніхто не підписується і не лайкає, і є покидання. І ба більше -я чекаю цього - щоб не підписувались і не лайкали, бо прикиплю, і буде дуже боляче, коли відпишуться та перестануть лайкати. НЕ дай Бог..такого кому
|
