Не знаю, що воно, але співпало дуже. Лишаю тут.
Турбота про себе не завжди виглядає так привабливо, як здається. Нерідко це означає робити дуже неприємні речі - потіти на тренуванні, або сказати комусь, що ви більше не хочете з ним спілкуватися, або знайти іншу роботу, щоб почати, нарешті, відкладати гроші, або - завдання із завдань! - зуміти прийняти себе справжнього, а не брати на себе з останніх сил непосильну ношу з прагнення відповідати ідеалу, а потім влаштовувати собі вимушений «відпочинок» від цієї реальності за допомогою ванни з піною, глянцевого журналу і відключеного на весь день телефону.
Турбота про себе не повинна бути схожа на відпустку, куди ми їдемо, бо страшенно виснажені і втомлені через постійний внутрішній пресинг.
Справжня турбота про себе - це не ванна з сіллю і шоколадний торт, а вибір побудувати своє життя так, щоб не потрібно було постійно від нього тікати.
А це часто означає необхідність робити ті речі, які вам найменше хочеться робити.
Це означає чесно подивитися на ваші невдачі і розчарування і вирішити, що ви будете з ними робити. Це означає прийняти те, що якісь ваші бажання не будуть задоволені. Це означає - зуміти відпустити те, що потрібно відпустити. Вибрати нове.
Піклуватися про себе - значить жити, не копіюючи постійно інших людей, - і знайти своє власне життя - таке, яке, можливо, не підходить іншим, але яке підходить вам.
Піклуватися про себе - значить дати собі можливість бути нормальним. Звичайним. Спокійно ставитися до того, що кухня іноді буває брудною, і розуміти, що ідеальна фігура і спілкування з несправжніми друзями - не головні цілі в житті.
Піклуватися про себе - значить розібратися в джерелах своєї тривоги: якою мірою вона виникає з того, що ви не реалізуєте свій прихований потенціал, і якою - провокується вивченим колись шаблоном реагування - гарячково обмірковувати, як вирішити проблему, ще до того як стало зрозуміло, що взагалі відбувається.
Істинна турбота про себе має дуже мало спільного з тим, щоб «побалувати себе», і дуже багато з тим, щоб бути адекватним до самого себе і робити вибір на користь свого благополуччя в довгостроковій перспективі.
Завантажене до межі, метушливе життя, в якому присутні залежності і прокрастинація, не має відношення до турботи про себе. Справжня турбота про себе - коли ви перестаєте намагатися «виправити себе» і починаєте піклуватися про себе ... і з великою часткою ймовірності виявляєте, що це допомогло вам природним чином вирішити ті самі проблеми, які ви безнадійно намагалися «виправити».
Піклуватися про себе - значить бути героєм свого життя, а не жертвою. Це означає переглянути все, що у вас є, і так поміняти своє повсякденне життя, щоб від нього не потрібно було кудись тікати заради перепочинку. Перестати зациклюватися на одних цілях, щоб були сили піклуватися про досягнення інших, по-справжньому важливих. Бути чесним, навіть якщо через це не всі на світі будуть вас любити. Зустрітися, нарешті, з власними бажаннями і потребами, переставши настільки сильно залежати від оточуючих і тривожитися через їх думки і оцінки. Стати особистістю, якою ви хотіли б стати і якою ви покликані стати. Кимось, хто знає: ванна з піною і шоколадне тістечко - це способи отримати задоволення від життя, а не тікати від нього.
Автор Бріанна Віст
https://thoughtcatalog.com/brianna-wiest/2017/11/this-is-what-self-care-really-means-because-its-not-all-salt-baths-and-chocolate-cake/
Мій коментар
Справа в тому, що він мені тотально відгукується -як напрямок всього мого життя. Я роблю не те, що від мене хоче ВС, та ща й примушую ВД робити це (проти ВС). І саме у цьому тексті я бачу заклик щукати те, що я маю робити. Те саме я став приймати у 12-ти к. програмах пов'язаних з трудоголізмом. Я не те робив, я своевольнічав.І дивно те. що ця тема співпала мені з д.з. цієї группи по ВД по другому питанню. Так співпало. Класно.
саме завдання по п. 2
2. Досліджуємо «темну» сторону нашої Внутрішньої Дитини:
– як ваша Внутрішня Дитина саботує ваші дії та зусилля, ваше доросле життя? Проти чого найбільше протестує? Чому опирається?
– Чого найбільше уникає ваша Внутрішня Дитина, бо щось схоже пережила в дитинстві?
– чи помічаєте за собою як почуття Внутрішньої Дитини змушують вас робити те, чого ви не хочете або навпаки не робити те чого ви хочете, і ви реагуєте автоматично (так наче реагуєте не на ситуацію тут і тепер, а на ситуацію, яка нагадує травму в дитинстві?
– зауважте і згадайте, коли ви "падаєте в дитинство", в яких ситуація це виникає, через що ви провалюєтесь в дитячий стан?
|
может быть, а оказалось только в одном случае.
)